На основі Директиви начальника Генерального Штабу від 6 лютого 1954 року і Директиви командуючого Одеським військовим округом від 19 квітня 1954 року в районі села Жеребкове Ананьївського району Одеської області почалось формування військової частини. Це завдання було покладено на начальника артилерійського арсеналу підполковника Васильєва Анатолія Васильовича і проходило з квітня по травень 1954 року., заступником командира по політчастині був головний інженер підполковник Стояновський. В розпорядження в/ч  з 1958 року були відряджені службовці з 11 частин та з;єднань округу. Частині було присвоєно умовне найменування – військова частина 32154 . Ведеться активне будівництво житла для військовослужбовців та працівників .Зводиться гарне приміщення Будинку офіцерів, лікарні, дитячого садка , магазинів .Облаштовується побут .В частині проходять військову службу представники різних національностей колишнього Радянського Союзу. До 1992 року в частині знаходиться ракетний арсенал стратегічного призначення Збройних Сил  СРСР. З вступом в дію Міжнародної угоди щодо знищення ядерної зброї частина прийняла активну участь в ліквідації базових ракетних комплексів

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року №470 і наказу Міністра оборони України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи « Про передачу майнового комплексу 26-го арсеналу 43 Ракетної армії «від 23 серпня 2002 №299/216 було здійснено передачу майна до сфери управління МНС України.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 року № 183. Сформовано військову частину Д 100212 – загін забезпечення аварійно-рятувальних робіт. Проводяться заходи по створенню нового підрозділу МНС України – Спеціального загону оперативно – рятувальної служби цивільного захисту  населення.

Надається велика допомога жителям , постраждалим від стихійних лих (пожежа в Херсоні, повінь в м. Нова Одеса Миколаївської області).

 На основі директиви начальника Генерального Штабу №ОРГ 7 8/62226 від лютого 1954 року і директиви командувача Одеським військовим округом №ОРГ 25000 від 19 квітня 1954 року в районі с. Жеребкове, Ананьївського району, Одеської області почала формуватися військова частина. Формування військової частини та її артилерійського арсеналу було покладено на інженера, полковника Васильєва A.B. і проходило з квітня по травень 1954 року. Директивою командувача Одеським військовим округом №ОУВС/1/0528 від 20 квітня 1954 року в розміщення частини були відряджені військовослужбовці із частин та об'єднань округу.

З 1954року по 1967 рік були завершені основні будівельні роботи по всій території частини.

ЗОШ І-ІІІ ст.№2 с. Жеребкове була заснована у 1964 році в зв'язку з
необхідністю прийняти на навчання дітей службовців військової частини, які
прибули з різних куточків Радянського Союзу.

Військовослужбовці жили у військовому містечку, а російськомовної школи не було. Дітей возили автобусом в місто Ананьїв. Тому на прилеглій до військової частини території була побудована школа для дітей військовослужбовців.

Згідно рішення Ананьївського райвиконкому від 12.04.1968 року
с. Жеребкове було переведене в категорію селищ міського типу.

В 1970 розпочалось будівництво комбікормового заводу і завершилось в 1972 році. Першим директором був Загіченко Олексій Іванович. На цьому заводі випускали комбікорм для годування великої рогатої худоби, свиней та птиці. Потужність заводу становила 50 тонн комбікорму на добу. На підприємстві працювало 70 робітників. В 2000 році завод перейшов у власність підприємства «Бі енд Вай», генеральним директором якого є Черніков С.І.

На підприємстві очищується, сушиться і зберігається зерно.

 В селі Жеребкове починає відроджуватись духовність рідного краю. Братами Карлюгами на садибі їхніх батьків розпочинається будівництво нової церкви, замість зруйнованої в 1932-1934 роках церкви Іоана Богослова .

До 200-річчя села вона була відкрита для віруючих. Розпочалось будівництво недільної школи , будинку для священика, але через брак коштів воно не завершилось.

 

На початку ХХI століття  село переживає, нажаль, багато негативних змін. Зменшується кількість населення , молодь покидає село, закрились бурякопункт, нафтобаза, відгодівельне господарство, тваринницький комплекс дослідної станції, не працює лікарня, залишилась лише сільська амбулаторія. В непривабливому стані знаходиться парк з забрудненим ставком .Випилюються дерева, сільські жителі звозять сміття та відходи . В нічний та вечірній час на вулицях села немає освітлення.

Над проектом працювали: вчителі Жеребківської школи № 1 Соколенко Л. В. та Іванічева О. В.

Стаття зібрана частинами з різних джерел. Всі доповнення і виправлення будуть враховані. Пишіть коментарі да статті.